Письменник Микола Васильович Кондратьєв (1911 – 2006) народився у селі Горлівка Рязанської губернії у сім'ї службовців. Працював топографом у Киргизії, потім, отримавши диплом Рязанського учительського інституту, викладав у сільській школі. Учасник Великої Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, медалями "За бойові заслуги", "За перемогу над Німеччиною" та ін. Після війни закінчив Військову академію зв'язку, працював співробітником військового інституту. Член СП Росії. Друкувався з 1932 р. публікував прозу в колективних збірниках. Окремим виданням вийшов роман "Старший брат царя" (1996). Лауреат премії "Зодчий" ім. Д. Кедріна (1998). У цьому томі представлена друга книга роману «Старший брат царя». У ньому два головних героя: жорстокий цар Іван IV та його старший брат Юрій, вже при народженні позбавлений права на престол. Вихований інкогніто в монастирі, він, завдяки своїй особистій мужності та розуму, стає довіреною особою государя, входить до його найближчого оточення. Але і його цар запідозрить у зраді, зрадить тортурам і прирече на поневіряння...