Книга однієї з найвідоміших сучасних французьких філософів Юлії Крістєвої «Сили жаху: есе про огиду» (1982) присвячується темам матеріальної семіотики, материнського та кохання, які займають ключове місце в її творчості та виявили винятковий вплив на розвиток феміністської теорії та філософії. У книзі на матеріалі творчості Ф. Селіна аналізується, яким чином викорінення низинного, брудного, огидного виступає необхідною умовою формування людської суб'єктивності та соціальності, і наскільки, в той же час, виявляється неможливим їхнє остаточне усунення. Книга призначена як для фахівців — філософів, , культурологів, так і для широкої читацької аудиторії.