У монографії розглядаються ключові моменти радянської містобудівної політики початкового періоду індустріалізації: дискусія про соцрозселення та причини її заборони; кампанія з усуспільнення побуту та підстави її скасування; принципи вибору території під будівництво нових міст та недоліки, генетично закладені у цих принципах; особливості планувальної організації соцміст - центрів територіальної організації населення, що відображають устрій структури партійно-адміністративного керівництва радянським суспільством; типологія масового житла соцміст-новобудов, що відповідає ієрархії соціальної структури радянського суспільства; примусові міграції як спосіб переміщення трудових ресурсів у місця освоєння територій; насильницька урбанізація, як наслідок здійснення розселенської доктрини; формули розрахунку нормативної чисельності населення соцміст, що втілюють постулати праце-мобілізаційної та військово-мобілізаційної організації населення країни.