Наче втілюючи слова давнього пророцтва в життя, Наполеон несамовито прагнув стати владикою – і не однієї окремо взятої країни, а цілого світу! Він стирав з лиця землі одні народи, дозволяючи виникнути іншим. І настала та мить, коли деміург у ньому владно взяв гору над людиною, яку до годівлі влади колись привів простий народ. Відмахнувшись від народу, знехтувавши його сподівання, він і справді став уявляти себе владикою цілого світу. Та що там – світу! Дуже може статися, що своїми помислами він уже починав стрімко підноситись до Небес, маючи намір в результаті кинути зухвалий виклик самому Творцю всього Сущого ... І це стало початком кінця Наполеона Бонапарта. нищівні падіння і наважився скинути всі поняття та настанови буденного світу.