Це роман-камлання. Я б'ю у свій шаманський бубон усередині своєї голови. Звуки, народжені всередині неї, вириваються з мене назовні у вигляді слів. Я записую їх. Мета мого камлання - вигнання Демона. Насамперед із самого себе. Можливо, мені не вдасться вигнати його. Він занадто сильний, має все необхідне, щоб прикрити мене, як муху. Він з легкістю вже ляснув, залякав чи відігнав геть від себе безліч інших «мух». Єдине, що він не може зробити, так це припинити камлання всередині наших голів. Він може заткнути нас так, що назовні нічого не вирветься: ні роману, ні рядка, ні слова, ні писку. Але ніколи він не зможе припинити наші камлання. Зрештою, нас стане так багато, що ми обліпимо його, як бджоли шершня, і знищимо своїми вібраціями та жаром — назавжди, надовго.