Сорокап'ятирічній Вірі не доводилося скаржитися на долю. Її життя чудово влаштоване: хороша робота, люблячий чоловік, дорослі дочки. Віра відчувала себе у розквіті сил і жіночої краси. Тому з цікавістю і не без кокетства погодилася побачитися з однокласниками, колишніми хлопчиками, колись нерозділено закоханими в першу красуню школи. Вона не збиралася заводити роман, зраджувати чоловікові, це зовсім не в її правилах. Просто захотілося свіжих живих вражень у спокійному, налагодженому житті. Захотілося відчути себе знову молодою та пристрасно бажаною…