Тримати людей на відстані вже давно увійшло у Уолласа у звичку. Ні, він не соціофоб. Просто так безпечніше. Він перший за кілька десятків років чорний студент на факультеті біохімії в Університеті Середнього Заходу. А ще він гей. Максимально не вписується у місцеве суспільство, проте пристосовуватися вміє. Але хіба Волласу справді хочеться такого життя? За одні літні вихідні вся його ретельно впорядкована дійсність починає поступово руйнуватися, як доміно. І сутички з колегами, напруга в колективі друзів раптом розкриють несподівані прихильності, ворожість, прагнення, біль, страхи і спогади. темношкірий гей Уоллас, який здобуває вчений ступінь в Університеті Середнього Заходу. Він один із небагатьох студентів-афроамериканців і постійно стикається з тим, що, незважаючи на оброблений дружелюбністю фасад суспільства, нерідко всередині людей вирують неприязнь і нерозуміння. Всього за два літні дні, здавалося б, упорядковане життя Уолласа перевернеться з ніг на голову, оголивши його невпевненість, страхи, сумніви, прагнення і бажання." в дитинстві, а тепер, студентом, що відчуває тиск з боку привілейованих представників університетського середовища. Чи можуть люди зрозуміти одне одного Чи можуть вгамувати чужий біль? Чи можуть взагалі розібратися в своїх почуттях? – Сергій Вересков