Ім'я Володимира Висоцького не потребує представлення. Популярність чудового барда, поета, актора ще за його життя переступила всі мислимі межі. Хрипкий голос співака був знайомий будь-якому жителю країни, звучав із магнітофонних плівок і в столиці, і в малому селі. На спектаклі Таганки за участю В. Висоцького ломилися натовпи глядачів. Але його життя аж ніяк не було гладким і благополучним. Номенклатурна влада, високі чиновники боялися надмірної популярності барда і всіляко намагалися «не пускати» їх у маси. У скільки фільмів він не знявся, скільки віршів залишилося в столі поета, не побачивши світла за його життя... Та й сам бард неабияк ускладнював своє існування фатальними пристрастями... Про все це — книга Ф.Раззакова. У ній, як і у будь-якій чесній книзі,— і світло, і тінь…