Ну, ось вона і зважилася на це – зрадила чоловіка. Тепер вона задоволена? Може вважати себе помщеною? Так! Зрозуміло! Вона помстилася зраднику, який проміняв її на іншу. Але чому тоді кішки шкребуть на душі? Чому сльози підступають до очей і хочеться… ні, не плакати – вити від розпачу та безсилля. Навіщо, навіщо вона зробила цю дурість! Тільки ще більше ускладнила все. Адже зрадивши кохану людину – не повернеш її. Прірва тільки збільшиться! І чому ніхто не сказав їй про це? Чому, навпаки, всі твердили: "Зроби це, і стане легше". А їй не полегшало! Вона тепер сама собі гидка, а чоловік… чоловіка, здається, вона втратила назавжди…