Під час двадцяти років людям властиво змінюватися, нехай і зберігаючи старі риси, але в новому заломленні. Сорокадворічна Ольга вирішує зібрати під новий рік друзів своєї молодості – чотирьох чоловіків, які колись складали її компанію і займали в її житті різні позиції, але все як один, хто любив її. Кожен із них проасоційований у Ольги з певною ялинковою іграшкою, які вона за своїм внутрішнім ранжиром розвішує на ялинці. П'єса про трагікомічний цикл, події запущені за двадцять років до першої сцени, незважаючи на те, що всі , в це святкування нового року, коли люди раптом стають практично символами своїх недоліків, один – безладності та пияцтва, інший — невпевненості в собі і страху старості, третій — гордовитості…