«Я зі своєю дівчиною» Таке повідомлення надіслав, відхиливши мій дзвінок. А хто я тобі, якщо не вона? Навіщо я тобі, якщо вона є? Чому ти мені це пишеш? Шкіра горить, мене лихоманить. Здавило віскі, голос застряг у горлі. Не можу рухатися — телефон випав із безвільних рук. Як і я сама — падаю у всіх сенсах… в очах каламутніє, я їх прикриваю. Відчуваю сльози — невблаганні і тихі. Гучно плакати – показник слабкості. Намагаюся обтрусити їх і зупинити нові, взяти себе до рук і… Не можу. Сили покинули мене. Мій власний організм відмовляється підкорятися. Він мені не підвладний. Голос все ж таки проривається крізь барикаду, заповнюючи кімнату відчайдушним звуком, що переростає в крик. Чому… Чому моє серце вибрало його?