Якби в літературі існував жанр «гра розуму», роман «Канатоходець» був би блискучим його взірцем. Тонкий та іронічний, він вводить нас у світ творчості, яка поряд з вірою та любов'ю тільки й веде людину до Господа. Як і його герой, ми вигадуємо своє життя і тих, з ким ділимо відпущений нам час. Текст сплітається з почуттів, тому прочитане відрізнятиметься від того, що водило рукою автора. У цьому розбіжності є сутність і принадність мистецтва.