14 липня 2003 року секретний агент ЦРУ Валері Плейм Вілсон несподівано для себе прославилася: у газеті «Вашингтон пост» чорним по білому було надруковано її повне ім'я та розкрито місце служби. Вибухнув гучний скандал, якому незабаром присвоїли ім'я «Плеймгейт», за аналогією з сумнозвісними Уотергейтом та Ірангейтом. За «дивним» збігом обставин, витік інформації стався лише через тиждень після резонансної статті чоловіка Валері, відставного дипломата Джозефа Вілсона, в якій він розкритикував адміністрацію Джорджа Буша-молодшого, яка не гребувала сумнівними засобами для обґрунтування військової інтервенції Ірак. Скандал і судові розгляди, що послідували за ним, розтягнулися на кілька років. До кримінальної відповідальності було притягнуто високопоставлених представників Білого дому, стосовно керівника апарату віце-президента суд виніс обвинувальний вирок. Через які випробування при цьому пройшло подружжя Вілсон, як вони боролися з наклепницькою кампанією, як намагалися дошукатися правди — про все це відверто, просто і пронизливо пише у своїй книзі Валері Плейм Уілсон. У 2010 році режисер Даг Даймен зняв за книгою Валері Плейм Вілсон однойменний художній фільм із Наомі Воттс та Шоном Пенном у головних ролях.