Ключове місце у всіх описах Другої світової війни займало уявлення про нацистську Німеччину як про неприборканого монстра, що спирався на високо індустріалізовану економіку. Але що, якщо насправді все було зовсім інакше? Що, якщо коріння європейської трагедії XX століття ховалося не в силі Німеччини, а в її слабкості? З-під пера Адама Туза вийшов перший за покоління радикально новий опис Другої світової війни. Автор досяг цього, приділивши ключову увагу економіці, поряд з расовими відносинами і політикою. Принципову роль світогляді Гітлера грало інтуїтивне розуміння світових економічних реалій. Він здогадувався, що відносна бідність Німеччини в 1933 р. була обумовлена не лише Великою депресією, а й обмеженістю території та природних ресурсів країни. Він передбачав становлення нового, глобалізованого світу, в якому Європа буде задавлена нищівною силою Америки. Залишався останній шанс: європейська наддержава на чолі з Німеччиною. Проте глобальний баланс економічної та військової сили з самого початку складався зовсім не на користь Гітлера, і саме з метою попередити цю загрозу із Заходу він кинув свої недооснащені армії на безпрецедентне і, врешті-решт, обернене крах. завоювання Європи. Навіть влітку 1940 р., у момент найбільших тріумфів Німеччини, Гітлеру все одно не давала спокою загроза англо-американського повітряного і морського панування, що нависала над світом, за яким, на його переконання, стояла всесвітня єврейська змова. Як тільки вермахт вступив на територію СРСР, війна швидко перетворилася на битву на виснаження, яка не залишала Німеччини надій на перемогу. Через небажання Гітлера, Альберта Шпеєра та інших визнати це, Третій рейх був знищений ціною десятків мільйонів життів.