Запропонована до уваги радянського читача «Книга про скупих» аль-Джахіза переносить нас на тисячу з лишком років тому, в епоху державного, економічного та культурного підйому Аббасидського халіфату (VIII—XIII ст.), що досяг найвищого розвитку за часів правління халіфа аль-Мамуна (813-833). Цей твір Джахіза в живих картинах відтворює, щоправда дещо своєрідно, деякі сторони внутрішнього життя одного з найбільших наукових і культурних центрів тодішнього арабського світу — міста Басри (заснованого 638 р.), де поряд з містами Куфою (заснований 640 р.), а потім і Багдадом (заснований у 762 р.) у ті часи розквітали науки, мистецтво та поезія, а також торгівля та ремесла. Басра була батьківщиною багатьох видатних людей тієї доби. Крім того, Басра та Куфа стали місцем зародження та осередком арабської філології; дві наукові граматичні школи, що суперничали (басрійська — більш строга до дотримання граматичних правил, і куфійська — більш поблажлива) отримали від цих міст свої найменування. Тут же під впливом грецької філософії почали давати плоди ідеї вільнодумства, що зародилися в догматичній філософії ісламу, саме Басра стала місцем виникнення муталізму.