Книга Т. А. Слезака (р. 1940) «Як читати Платона» є ємним і змістовним введенням у проблеми сучасного платонознавства. Разом з Х. І. Кремером та К. Гайзером автор належить до так званої «тюбінгенської школи», головним напрямком діяльності якої є реконструкція «неписаного вчення» Платона. Ставлячи в центрі своєї інтерпретації «критику письма» у «Федрі», Сльозак розуміє діалоги як драми, мета яких — направити від письмового тексту до усного навчання, здатного привести учня до досконалого знання та духовного перетворення. Перенесення уваги з тексту на усну традицію (як середовище виникнення, передачі та нормативної інтерпретації тексту) дозволяє Сльозу більш повно відтворити історичний вигляд платонівської філософії.