Він називав її "Янгол мій" і був для неї повітрям. Але як дихати, якщо повітря більше нема? Залишилися тільки божевільний біль і ненависть, що штовхають на небезпечну дорогу. Дорога помсти темна і самотня, з неї не звернеш... Так думала Вероніка, поки в її житті не з'явився Олександр. Цинічний. Раціональний. Непорушний. Він завжди вважав, що знає, чого чекати від життя. І нехай між ними немає нічого спільного, тільки пристрасть не зважає на правила, сильніша за здоровий глузд, яскравіша за найніжніші почуття і небезпечніша за саму пекучу ворожнечу... Містить нецензурну лайку.