Мередит звикла бути одна. Вона три роки не виходить з дому, не розмовляє з матір'ю та старшою сестрою і намагається не згадувати про минуле. Мередіт ні чого не потребує. Вона достатньо заробляє та замовляє все необхідне з доставкою. Регулярно займається спортом. Містить будинок у ідеальній чистоті. Смачно та багато готує. Читає, дивиться старі фільми, збирає пазли, милується вишневим деревом у сусідському дворі. На Різдво вбирає ялинку і кладе під неї подарунки. Мередіт не почувається самотньою. Адже вона має подругу Седі, яка приїжджає в гості з дітьми і розповідає про своє бурхливе особисте життя. Є чудовий рудий кіт Фред, який затишно згортається клубком на колінах. Є навіть психолог, яка раз на тиждень дає дивні «домашні завдання». Мередіт не хоче нічого змінювати, адже зміни ще жодного разу не принесли їй щастя. Але навіть у чотирьох стінах вона не може повністю контролювати своє життя. У ній з'являються нові люди, плани та надії, заради яких Мередіт все ж таки спробує переступити поріг свого будинку.