Мета цієї книги — розповісти про маловідомий період життя Наталії Миколаївни після загибелі Пушкіна. Побачити її вже не дружиною, а вдовою поета, що протистоїть лихослів'ю світла, матір'ю малолітніх дітей, по суті, самотньою серед родичів та друзів. Доля нащадків Наталії Миколаївни, яким присвячена друга частина книги, також досі залишалася білою плямою. Автори визначають свій жанр як документально-художню розповідь. Вони не нав'язують своєї думки — просто вибудовують у хронологічний ланцюжок факти, документи, листи, фотографії, які в такому поєднанні говорять самі за себе. особистих архівів нащадків Наталії Миколаївни. Реальне життя реальних людей захоплює, веде за собою і не відпускає від початку і до кінця книги. З її сторінок постає сама епоха. Пушкінська доба. І епоха ПІСЛЯ Пушкіна.