Треба бути повним невдахою, щоб нарватися на неосудного татуся дівчинки, склеєної на пару вечорів. На дворі не Середньовіччя, а двадцять перше століття, влаштовувати розбірки з таких дрібниць не прийнято. Але її батько влаштував. І ще як влаштував ... Людині з його можливостями нескладно організувати персональне пекло. Той, хто в нього потрапив, мріятиме про смерть як спасіння. Але це марні мрії, адже тут жодному волоссю не дозволять впасти з твоєї голови, тут мучать лише душу. І це катування продовжиться до тих пір, поки ти не звихнешся і не перетворишся на тварину, що микає. Виходу немає і не може бути. Мучители передбачили все. Жертва має отримати подвійну частку страждань. Але вони зв'язалися не з жертвою.