Другий роман лауреата премії «Ліцей» Катерини Манойло ставить питання провини та відповідальності, заслуженого покарання та сімейних таємниць, які здатні зламати не одне життя. Тут, як і в дебютній книзі «Батько дивиться на захід», піднімається проблема батьків і дітей, але під зовсім іншим кутом. У шкільному дворі вітер ніс і закручував по асфальту мертве листя. На голові біля погруддя Достоєвського, чиє ім'я носила школа, сидів пухкий голуб. Цей бюст Луїза не любила. Достоєвський гострим носом, запалими щоками і свердлим поглядом нагадував батька. Хоча батько жодних романів не писав. роуд-муві, що так рідко зустрічається в російській літературі. Раптом Ізі захопилася сестрами Хачатурян. Вступила в усі групи підтримки, дизлайкала анонімні вигуки «закон є закон», «дівчат треба судити по всій строгості», «цим батьковбивцям немає місця в нормальному суспільстві», вивчала біографії нещасних дівчаток пильніше, ніж інші шанувальники стежать за .