Книга французького філософа Жана-Марі Шеффера, що вийшла 2007 року, висуває програму нового натуралізму у дослідженні людини, суспільства та культури. Успіхи сучасної біології змушують визнати ненауковою "тезу про людську винятковість" і розглядати людину як особливо складний за своєю організацією біологічний вид. Це спричиняє критику інтроспективних методів "самообгрунтування духу", що сягають філософії Декарта і практикуються в ряді впливових філософських течій XX століття - таких як феноменологія або екзистенціалізм. Автор книги закликає, не втрачаючи нічого цінного, що було вироблено філософською антропологією в рамках "тези про людську винятковість", возз'єднати природничі та соціально-гуманітарні науки в рамках нової, цілісної думки на людину та її культуру.