Здавалося б, про нього відомо все. Радянський естрадний та театральний актор, режисер, сценарист, гуморист. Народний артист СРСР Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії. Ціле покоління людей виросло його сатиричних мініатюрах, його виступи миттєво розбирали на цитати. Його вважали надзвичайно сміливим, балансуючим на межі дозволеного. Він був чи не єдиним із усіх радянських сатириків, які мали право критикувати радянський лад. І все-таки в його біографії залишилося безліч темних плям і недоступних сторінок. Великий сатирик пережив і злети, і падіння, він був і на піку популярності, і в суворій опалі. І все-таки йому пощастило з долею. Аркадій Райкін пішов із життя вчасно. Йому не випало «щастя» жити в «Телемському абатстві» та побачити ті жахи, які почалися в роки розбудови. І йому не довелося робити болісний вибір, зрікаючись нинішнього узаконеного тріумфу людських вад, які ненавидів все своє життя…