Дорогий поціновувач літератури, занурившись у затишне крісло і укутавшись теплим вовняним пледом, відкрий книгу «Княжі люди» Олексія Лісовіна. Вона допоможе тобі не просто приємно скоротати час. Події відбуваються у складні часи, напередодні монголо-татарської навали. Але, якщо розібратися, то проблеми та складності практично завжди однакові для всіх часів та народів. На перший погляд поєднання любові і дружби здається повсякденним і набридлим, але згодом приходиш до висновку очевидності обраної проблематики. У ході історії спостерігається помітна внутрішня зміна головного героя, від імпульсивності та емоційності у бік виваженості та розважливості. Інтрига настільки заплутана, що незважаючи на підказки, що зустрічаються, неймовірно складно вгадати дорогу, якою піде сюжет. Всі образи та елементи настільки філігранно вписані в сюжет, що до останньої сторінки «бачиш» те, що відбувається на власні очі. Завдяки динамічному та захоплюючому сюжету, книга тримає читача у напрузі від початку до кінця. Мимоволі мешкаєш книгу — то зникаєш повністю в ній, то відновлюєшся, знаходячи паралелі та власну основу, і несподівано для себе ростеш душею. Чудово те, що паралельно із сюжетом зустрічаються ноти сатири, які згущують зображення часом навіть до безглуздя, і доводять образ до крайності. Через талановите і досвідчене зображення навколишніх героїв пейзажів, хочеться бути серед них і залишатися з ними якомога довше. У міру наближення до апофеозу мимоволі завмирає дух і згодом відчувається бажання до подальшого багаторазового читання. Книгу «Княжі люди» Олексія Лісовіна захоплююче читати, вона часом нагадує нам наше життя, бачиш у ньому самого себе, і вже дивишся на читане немов на посібник з уроку історії.