У давнину якась істота містичної природи жила на Місяці. Коли Землі з'явилося життя і розвинулася, їй вдалося переміститися Землю. Тут вона чудово жила та поїдала будь-яких істот, і виросла до величезних розмірів. Тварина боїться сонця і оточена пітьмою, але ніхто з мешканців Землі не здатний був стати їй ворогом. Вбити її неможливо, але можна обмежити її силу. Слід було лише дотримуватися певних ритуалів і миритися з деякими жертвами. Римські воїни, що завоювали Британію, вирішили, що всі навколишні дивовижі Мунвел — з вини друїдів, і розправилися з друїдами. В результаті ця тварюка частково звільнилася. Стримувало її лише те, що місцеві жителі консервативно зберігали друїдичну традицію і виконували заведені здавна ритуали.В наш час християнський священик оголосив війну друїдичним традиціям. Він приніс у Мунвел християнство і насаджує його тут. (Це дуже добре показано автором у плані психології — як секта, що зростає, пригнічує тих, хто відмовляється вступити в неї.) Це на руку тварюки, священик стає її союзником. Чим сильнішою стає релігійна істерія — тим більша могутність набуває тварюка. Мунвел стає оточений густим туманом. Тут тепер завжди сутінки, і з часом стає темнішим. Люди зовні забувають про його існування. Людям усередині потрібно знайти спосіб впоратися з християнською сектою та з тварюкою самотужки.