Війни завжди починають політики, і саме політики їх закінчують. У чому причина перемоги більшовиків та поразки Білого руху? У тому, що, з одного боку, були політики, а з іншого боку політиків не було. Були чесні офіцери. Патріоти. Але не політики. Борис Володимирович Нікітін, мемуари якого Ви читаєте, був людиною дуже обізнаною. 1917 року він був призначений виконувати обов'язки начальника контррозвідки Петроградського військового округу. Нікітін мав доступ до найтаємніших документів. Його спогади – це важливий історичний документ, що містить безліч цікавих деталей. Від інших мемуарів його книгу відрізняє: • Докладний опис всього ходу повстання більшовиків у липні 1917 року.• Опис Петрограда перших тижнів після Лютого 1917 і тих змін, що відбувалися в місті і з людьми у міру розвитку подій.• Цікава розповідь про службу в Ді дивізії. • Опис сторінок Білої боротьби в Дагестані, де загін під командуванням Л. Ф. Бічерахова захищав Кавказ від турків і більшовиків. Проте, не будучи політиком, Нікітін не зміг зрозуміти таємниці краху нашої держави. Розповідаючи про фінансування більшовиків німцями, він не помічає допомоги революціонерам з боку Антанти, хоча саме ця допомога призвела до катастрофи російської державності. Сторінки спогадів, присвячені Леніну і навіть Сталіну, читати треба з розумінням того, що книга була написана на еміграції та вийшла у столиці Франції 1937 року.