«Вперше я зустрів їх на нашому дитячому майданчику – двох однакових, під копірку, хлопчиків та довгу дівчинку, схожу на жирафенку, із золотими бризками конопушок на щоках. Нам тоді було по п'ять років. Я спочатку здивувався, бо ще жодного разу не бачив близнюків і таких помаранчевих дівчаток. Потім Катя (так її звали) пояснила, що її зробили з промінчика сонця, їй про це сказала мама. А хлопчиків, одразу обох, їхня мама обрала у спеціальному магазині, де дорослі купують дітей. Катя була дуже розумною дівчинкою і знала, що купувати оптом дешевше…»