Повість складається з двох частин, пов'язаних містичними подіями, що відбулися в житті головного героя. У першій частині він несподівано для себе отримує у спадок від діда дивовижні здібності до перетворення на вовка. Дід повідомляє онуку про цей дар на своєму 90-річчі, але не встигає передати йому обряд очищення від цього дару і вмирає. Головний герой стає перевертнем проти своєї волі. У другій частині книги він у пошуках стародавнього обряду очищення їде до Гірського Алтаю і поселяється в будинку чаклуна, який багато років тому виховував його діда. В одне зі своїх перетворень на вовка він знаходить у лісі поранену білу вовчицю, яка була ватажком зграї. Герой повісті виходжує її, рятуючи їй життя. Вовчиця на подяку за порятунок стає йому другом і навіть більше ніж другом. У результаті вовчиця допомагає йому знайти цей обряд і розлучається з ним, зберігаючи навік у своєму серці більше, ніж пам'ять про цю людину. Сюжет оповідання тримає читача у напрузі до останніх рядків книги.