До книги увійшли твори одного з найбільших російських поетів М. А. Заболоцького (1903–1958). Якщо спробувати позначити головну тему, «нерв» його творчих пошуків, це буде трагедія розуму, роздуми про місце людини у світобудові. Поет писав по-різному, але про одне - про велич і одночасно про нікчемність людини в кругообігу світового життя. Його художній світ — «світ живий, який на тисячі ладів співає, думає, ясний».