У цій невеликій, але насиченій роботі найцікавіший філософ сучасності Джорджо Агамбен (1942 р. н.) продовжує розвивати тему "життя", своїх відомих книг "Homo sacer" та "Що залишається після Освенциму", хоча вже з іншої перспективи. У діалозі з Жоржем Батаєм, Карлом Ліннеєм, Ернстом Геккелем, Якобом фон Юкскюлем і перш за все Хайдеггером, Агамбен розміщує кордон між людиною та твариною у самій людині. Як тільки усуваючи свою тварину, людині відкривається світ, але разом зі своєю твариною він одночасно заганяє життя в зону виключення. Відношення людини і тварини, і людяності до тварин стає таким чином у Агамбена вирішальним політичним конфліктом нашої культурної ситуації.