На околиці маленького містечка в Бенгалії сім’я живе на самоті у своєму великому новому будинку. Тут життя переплітається і розплутується. Вдівець бореться зі своїм коханням до неодруженої кузини. Бакул, дочка без матері, біжить з Мукундою, сиротою невідомої касти, усиновленою родиною. Закрита в кімнаті на даху будинку, матріарх повільно божеволіє; її чоловік шукає причину, коли формує та змінює форму свого саду. У міру зростання Мукунди та Бакула їхня сильна близькість переростає в щось інше, і Мукунду висилають до Калькутти. Він процвітає в бурхливі роки після Поділу, але його думки залишаються з домом, з Бакулом, з усім, що він втратив, — і він знає, що мусить повернутися.