Тривала і безхмарна дружба пов'язувала Білого з його університетським товаришем А.С.Петровським. Вона виникла в самому кінці XIX століття і обірвалася тільки зі смертю Білого в 1934 р. І після цього Петровський залишився вірним пам'яті друга до кінця своїх днів, продовжував спілкуватися з його вдовою і всіляко допомагав у збереженні спадщини, як літературної, так і духовної, її чоловіка. Дуже багато листів Петровського до Білого не дійшли до нас. Однак і ті, що збереглися, є важливим свідченням часу, проливають світло на багаторічні відносини двох яскравих неординарних особистостей.