Він вижив в Афганістані, пережив розвал Союзу, навіть у дев'яності і в дикому капіталізмі, що послідував за ними, залишився людиною. Може, тому доля й надала йому другий шанс – у світ, де розвиток та еволюція суспільства завмерли на багато сотень років, принести щось таке, що нарешті змусить його зрушити з мертвої точки. Тут все по-іншому, але любов, дружба, шляхетність, як і заздрість, зрада і підлість, такі самі, як і в тому світі, де він народився. А фраза "Богу душу, серце жінці, а честь нікому" там так само актуальна, як і в нашому світі. А честь завжди при ньому, Олексі тан ель Зорга. Честь – критерій, поруч із яким життя відступає другого план. І нехай він входить до вищого кола аристократів цього світу, йому все одно, король ти чи простий серв, жінка, чоловік чи дитина: якщо ти в біді, він завжди простягне тобі руку допомоги.