У книзі вперше публікується центральний твір художника і поета Павла Яковича Зальцмана (1912–1985) – незакінчений роман «Щунята», що дає вражаючу за своєю силою та переконливістю панораму епохи Громадянської війни та поєднує в собі риси літературної фантасмагорії, та реалістичної експресії. Розповіді 1940-50-х рр. і повість «Memento» дозволяють поглянути на творчість Зальцмана під іншим кутом і зрозуміти, чому відкриття цього автора «примушує певною мірою перебудовувати всю історію російської літератури XX століття» (В. Шубінський).