Тисячоліттями люди вірили у надприродну природу богів, приписуючи їм здатність жити вічно, і самі прагнули досягти божественного безсмертя. У пошуках квітки вічного життя мандрував шумерський цар Гільгамеш, легендарний завойовник Олександр Македонський шукав струмок живої води, мореплавці Христофор Колумб і Понсаде Леон виявили чудеса відваги, намагаючись виявити в Західній півкулі Джерело Молодості. Потроху безсмертя перетворилося на міф. Однак знаменитий дослідник Захарія Сітчин, автор численних сенсаційних робіт з альтернативної історії, у своїй книзі береться довести, що в давнину люди могли ставати подібними богам і жити в десятки разів довше за своїх одноплемінників. образи та символи яких стало можливо розшифрувати лише на сучасному етапі розвитку науки і техніки, незаперечно свідчать: людина спочатку була створена безсмертними істотами для вічного життя.