Герої повісті Максуда Ібрагімбекова зовні нічим не примітні. Звичайні хлопчики, які живуть звичайним хлоп'ячим життям. І їхні турботи, і проблеми — такі ж, як у всіх: порозуміння (часто — нерозуміння) з рідними та друзями, закоханості, пошуки свого місця у класі, компанії, у житті. На перший погляд — типова «підліткова» проза, де все знайоме та передбачуване. Але варто лише читачеві знайти цій книзі місце у колі своїх читацьких уявлень, як сюжет ніби зривається з ланцюга, дидактична новела обертається драмою, героїв займає вже не хлоп'яче суперництво, а справжня боротьба за життя — чуже, але близьке й дороге, як своє.