«Харошість нового творіння Пушкіна, несправедливість наших журналістів, які, віддаючи непомірні похвали своїм співдругам, з холодністю, мимохідь згадали про видання «Онегіна»; бажання показати читачам, якими причинами можна виправдати видання однієї пісні «Онегіна» і відвернути звинувачення у наслідуванні, чим докоряють деякі критики, і словесно і друковано, нашого поета,— ось що керувало мною, коли я писав невеликі, більше бібліографічні, ніж критичні, зауваження на «Онегіна»! …»