Про каталонського вченого-антрополога, члена Асоціації дослідників Африки Альберта Санчеса Піньоля (нар. 1965) кажуть, що він „буквально увірвався в літературу, з розбігу вибивши двері“. Його перший роман „Холодна шкіра“ був перекладений трьома десятками мов і зробив автора світовою знаменитістю, другий — „Пандора в Конго“ — зміцнив його славу. Однак дебютною книгою для Санчеса Піньоля стала збірка оповідань (2001), і в цьому жанрі він продовжує працювати донині. До „Золотих віків“ увійшли тексти, написані за останні десять років. Ця книга населена дивними і незвичайними персонажами, які потрапляють у такі ж дивні та незвичайні ситуації, у вир воістину фантастичних подій. Але фантастика у Піньоля якимось загадковим, зачаровуючим чином перегукується з навколишньою нас дійсністю і часом виявляється реальною звичною буденністю. Проте привернув до себе увагу читачів і критиків уже дебютною книгою — збіркою оповідань (2001). У цьому жанрі він продовжує працювати й донині, стверджуючи, що саме оповідання дають письменнику найбільшу художню свободу. У „Золоті віки“ увійшли тексти, написані Санчесом Піньйолем за останнє десятиліття. * * * Санчес Піньоль займає гідне місце серед найзначніших європейських письменників. магом з бездонним циліндром у руках і техніком найвищої кваліфікації. Кожна з його історій — зразок того, як можна пробуджувати читацький інтерес і не втрачати контроль над ним. Ці короткі тексти одразу підкорюють, їх прочитуєш на одному диханні, не відриваючись… АВС