«Луанда кинулася через поле бою, ледве встигнувши відскочити в бік коня, що неслася, прямуючи до невеликого будинку, де знаходився король МакКлауд. Дівчина стискала в тремтливій руці холодний залізний клин, перетинаючи курну дорогу цього міста, яке вона колись знала, місто свого народу. Усі ці місяці вона змушена була спостерігати за тим, як її людей безжально вбивають, але тепер із неї досить. Щось усередині неї клацнуло. Луанду більше не хвилювало, що їй доведеться виступити проти цілої армії МакКлауда – вона зробить усе можливе, щоб його зупинити. . Але продовжуючи тікати, дівчина гнала від себе ці думки. Настав час вчинити правильно – за всяку ціну…»