«За час свого перебування в Лондоні блискучий принц Богемії Флорізель серед усіх верств суспільства здобув славу своєю скромністю та зваженою щедрістю. Зважаючи на те, що було про нього відомо (а відома була лише мала частина його діянь), він був чудовою людиною. Незважаючи на безтурботність характеру в звичайних обставинах і звичку, подібно до землероба, філософськи ставитися до цього світу, принц Флорізель не був позбавлений певного потягу до життя більш авантюрної та ексцентричної, ніж та, яка була приготована йому від народження. Іноді, коли він опановував тужливий настрій, коли в жодному лондонському театрі не йшло веселих п'єс або пора року не підходила для тих активних занять, в яких його високість не знав собі рівних, він закликав свого шталмейстера і наперсника полковника Джеральдіна і звелів готуватися до вечірньої прогулянці…»