У своїй першій появі в 1892 році «Діти ґетто» Ізраїля Зангвілла викликала сенсацію в Англії та Америці, ставши першим англо-єврейським бестселером і утвердивши Зангвілла як літературний голос англо-єврейства. Роман «Діти ґетто», дія якого розгортається в Лондоні кінця 19 століття, дає змогу поглянути зсередини на іммігрантську спільноту, яка була майже такою ж таємничою як для євреїв середнього класу Британії, так і для неєврейського населення. аналіз покоління, яке опинилося між гетто та сучасним британським життям. «Діти гетто» залишаються знаковим твором сучасної єврейської художньої літератури, а також важливим пізньокторіанським текстом. Будучи першим єврейським романом Іст-Енду, ця книга започаткувала важливий жанр 20-го століття. У період розвитку робітничого роману та роману духовної недуги «Діти ґетто» охоплювали обидва. Роман передає подробиці життя в гетто та досліджує духовну кризу серед молодих євреїв у той час, коли в християнських романах також з’являється сумнів щодо вірувань. Реалістичне зображення Зангвілла зацікавило євреїв середнього класу та викликало ностальгію у тих, хто починав з Іст-Енду. Незважаючи на те, що роман про британських євреїв, «Діти гетто» також мав успіх у США як перший твір художньої літератури, опублікований Jewish Publication Society of America. Цей том повертає до друку видання «Дітей ґетто» 1895 року, останню американську версію, яка, як відомо, була виправлена автором. Мері-Джейн Рочелсон поміщає роман у належний контекст, надаючи біографічний, історичний та критичний вступ; бібліографію первинних і вторинних джерел і примітки до тексту, що робить її доступною як для єврейських, так і для неєврейських читачів. (Примітка: анотація та обложка взяті припустимо від видання 1988 року)