«Кіра стояла на вершині трав'янистого пагорба, упираючись ногами в замерзлу тверду грунт. На неї падав сніг, поки вона намагалася ігнорувати жалюгідний холод, піднявши свій лук і сконцентрувавшись на мішені. Дівчина примружилася, відгородилася від решти світу – від пориву вітру, від криків віддалених птахів – і змусила себе зосередитися лише на худій березі з білою корою, що стояла вдалині посеред ландшафту фіолетових сосен. Сорок ярдів - це був постріл, який виявився не під силу ні її братам, ні навіть людям її батька, і саме він зробив її рішучою. Вона була наймолодшою у групі, єдиною дівчиною серед них…»