Сьогодні в Росії немає вуличної політики (як, втім, і будь-якої іншої публічної політичної боротьби), але ще десять-п'ятнадцять років тому численні акції ліваків під червоними прапорами сприймалися всерйоз. Їхній час минув, а про минуле пишуть мемуари: у цій книзі спогадами про бойову юність та політичний акціонізм початку нульових ділиться Василь Кузьмін, тоді — активіст «Авангарду червоної молоді», який виступав під гаслом «Наша Батьківщина — СРСР». (Втім, автор книги й досі не відмовився від своїх ідеалів і не опустив руки — на відміну від багатьох та багатьох.) Якщо сьогодні обговорення майже будь-якого мітингу зводиться до того, хто, скільки і кому заплатив, то для активістів АКМ міркування пролетаріаті і класової боротьби, хоч би якими безглуздими здавалися сторонньому спостерігачеві, були прямим керівництвом до дії. Персонажів цих химерних вуличних хронік хтось назве смішними, хтось скаже, що вони нічого не досягли, але принаймні вони вкотре довели, що краще бути наївним романтиком, ніж цинічним держимордою.

Публікується під ліцензією Creative Commons Дозволяється будь-яке некомерційне відтворення з посиланням на джерело.