«Подумати лише: стати терористкою на старості років! Старість – вона для жінки настає о вісімнадцятій, а мені вже скоро тридцять п'ять, стара, зовсім стара, а туди ж; як дівчинка скачу – ах-ах, кохання – граюсь з державою в кішки-мишки. На біса ми затіяли все це: таємні зустрічі, пристрасті, від яких емотестери зашкалюють, а поліція збивається з ніг, хованки, ніби вільний час - це єдиний, що ми маємо? губи, що цілують стрімко і пристрасно, його очі сині, наче у сина Посейдона. Тілом пробігла хвиля бажання, мимоволі вирвався стогін, на щастя, заглушений брязкотом коліс. Низ живота налився вагою. Півтора місяці не цілувати, не обіймати, не чіпати, не вдихати запах і навіть не дивитись! Півтора місяці страждань і метань, і я знову готова ризикнути життям…»