«На пляжі, у залихватськи недбалих позах, лежать курортні наяди. Величезні папуга парасольки зливаються зі смугастими наметами; намети - з шезлонгами; шезлонги – зі штанами наяд… Близнюка людина, потрапивши в цю кольорову кашу, легко може сісти замість крісла на свою дружину або, боже збережи, на чужу… Але якось усі розбираються. Кожна душа знаходить своє місце під парасолькою. Сидять тісними кружальцями в тіні, як пісок струмує легка бесіда, очі обпалюють очі, блищать натерті кокосовим маслом руки та плечі…»