У бронетанковому училищі їм твердили, що «Червона Армія найсильніша», а нашим бойовим машинам немає рівних. Вони вірили, що «якщо завтра війна, якщо ворог нападе», СРСР розгромить агресора «малою кров'ю, могутнім ударом». Але влітку 1941 все йде зовсім не так, як у переможних маршах і пропагандистських фільмах. Їхній тривежовий Т-28 підбитий у першому ж бою. Контрудар 15-го мехкорпусу провалився, в штабах плутанина, управління військами втрачено, частини вводилися в бій окремо і були розбиті поодинці, зазнавши величезних втрат. Чи зможе «екіпаж бойової машини» відбити у ворога трофейний танк і прорватися з «котла»? На що здатний самотній Т-28, рушивши в «запеклий похід» німецькими тилами? І чи є шанси у наших танкістів повернутися живими з цього відчайдушного рейду?