Особа одного з лідерів революційного анархізму Нестора Махно (1888-1934) і сьогодні викликає великий інтерес в суспільстві. Обнародувані після довгої заборони документи дозволяють побачити в нім не анекдотичну фігуру, створену радянським агітпропом, а неабиякого полководця і організатора, що намагався утілити на рідній Україні ідеали свободи і справедливості. У вогні Громадянської війни загони Махно билися проти білих і червоних, інтервентів і петлюрівців. У нерівній боротьбі вони були розбиті, їх "батюшка" закінчив життя в еміграції, але його ідеї не загинули. Останніми роками з'являється все більше праць, автори яких досліджують не лише яскраву особу Махно, але і його теорію і практику самоорганізації суспільства на противагу пригнічуючої влади держави.