Цей сюжет легко трактувати як метафору, байку з неминучою мораллю в кінці. Наприклад, так: сучасна Росія остаточно зродилася. Все на продаж. Люди перетворилися на керованих андроїдів, які розважають інших андроїдів по бік монітора. Але в повісті немає жодних метафор. І ніякої моралі... А ось любов є. І ця романтика, яку автор розвів на своїх сторінках, часом здається абсолютно недоречною. Але суть саме в ній: адже андроїди любити не вміють.