Доля Олександра Миколайовича Яковлєва є просто-таки унікальним матеріалом для захоплюючої розповіді. Фронтовик: воював на Волховському фронті, був тяжко поранений. Партійний чиновник: пройшов усі щаблі кар'єрних сходів — від інструктора провінційного обкому до члена Політбюро ЦК КПРС. Вчений: аспірант АОН при ЦК КПРС, стажист Колумбійського університету (США), доктор історичних наук, академік РАН, директор великого академічного інституту. Дипломат: десять років був послом СРСР Канаді. «Архітектор перебудови» — так Яковлєва почали називати в другій половині 1980-х років, коли він разом із М.С.Горбачовим активно включився в процес реформування партії та держави. Активний соратник демократичної влади: у 90-ті роки Кремль довірив йому цілу низку відповідальних постів у новій Росії. І майже кожен життєвий етап цієї довгої біографії викликає запитання. Серед них такий: чи був Яковлєв «агентом впливу», як вважали у перебудовні та 1990-ті роки багато російських політиків? Яка його реальна роль у тих тектонічних процесах, які призвели до розпаду Радянського Союзу, зміни суспільного устрою? Автор даної розповіді, кандидат історичних наук Володимир Снєгірьов, спробував на основі архівних документів, друкованих джерел, інтерв'ю з соратниками А. Яковлєва та свого особистого досвіду відповісти на ці та інші питання, простежити шлях героя від початку його партійної кар'єри до краху КПРС.