«У той час як якісь два вірші, вміщені в перших двох книжках «Вітчизняних записок» 1839 року, порушили до Лермонтова стільки інтересу з боку публіки, затвердили за ним ім'я поета з великими надіями, Лермонтов раптом є з повістю « Бела», написаною у прозі. Це тим приємніше здивувало всіх, що ще більше виявило силу молодого таланту та показало його різноманітність та багатосторонність. У повісті Лермонтов став таким самим творцем, як і у своїх віршах…»